«У нашій роботі важливо любити людей»

Ольга Верба вже вісім років працює соціальним працівником у відділенні соціальної допомоги вдома Шепетівського міського територіального центру соціального обслуговування. Двічі на тиждень відвідую кожного зі своїх 20 пацієнтів

— Влаштувалася тимчасово, — розповідає 54-річна Ольга Верба. — Працювала на заводі культиваторів, звикла зі запчастинами, хоч і важко спочатку приходилося, від одного помешкання до іншого ходити, але згодом втягнулася. Знаю, як на мене чекають мої підопічні. Якщо трохи затримуюсь, то вже цікавляться, чому так довго, бува, чи щось не трапилося.

В обов’язки соціальних працівників входить: купити необхідні продовольчі або промислові товари;   в разі потреби придбати ліки та викликати лікаря, а також супроводжувати в поліклініку; приготувати їжу, прибрати в помешканні, помити посуд, також прання та прасування білизни. Також надають допомогу в оформленні документів на субсидію та інші послуги. Серед яких передбачено спілкування.

— Для багатьох літніх людей не вистачає уваги, переважно всі вони самотні, — додає пані Ольга. — Хоча виконую навіть більше, ніж передбачено, бо знаю, що для них нікому допомогти. Якщо потрібно, то й у вихідний прийду. Навіть під час відпустки телефонують, але я ніколи не відмовляю.

Разом із пані Ольгою йдемо до її підопічних. Це дві сестри: 80-річна Лідія Георгіївна Желєзнякова та 75-річна Галина Георгіївна Висоцька. Нас зустрічають дві привітні та усміхнені літні жінки.

— Ви про нашу Олечку  пишете? — перепитують в один голос. — Золота людина, кожне прохання виконає. Приходить навіть хвора, на питання «чому не лікуєшся?» відповідає: «Як же ви без мене, всі на дільниці чекають, не можу хворіти».

Лідія Георгіївна працювала вчителем фізики у ЗОШ № 6. Жінка самотня і вже важко самій виконувати домашню роботу.

Її сестра Галина Георгіївна працювала в бібліотеці 5-го містечка. Зараз теж має проблеми зі здоров’ям, тому звернулися в соціальну службу.

— Так, читала багато, особливо люблю Пушкіна, — розповідає Галина Георгіївна. — Пам’ятаю, як у частині служив Олег Тягнибок. Ми ще з ним обговорювали Булгакова, радила йому читати поміж рядками.

Жінки розповіли, що Ольга частенько пригощає їх своєю городиною, а ще має дуже доброго чоловіка, який теж чуйно ставиться до них.

— Вже так склалося, що до людей ставлюсь так, як би хотіла, щоб поводилися зі мною, — вважає соціальний працівник. — Ми ж не знаємо, що нас чекає на схилі літ.

Дуже раді, що пані Ольга запросила нас у гості до таких цікавих підопічних, які дають гарний приклад, як зберігати позитивний настрій у будь-якому віці.

— У кожної людини, з якою працюю, є чого повчитись, не зважаючи на вік та хвороби, вони намагаються не впадати у відчай, — каже Ольга Верба. — А соціальні працівники їх підтримують і фізично, і морально. Бо в нашій роботі важливо любити людей.

— Загалом 28 працівників відділення соціальної допомоги вдома обслуговують понад 510 пенсіонерів, — зазначив Віктор Рибчинський, директор центру. — Самотніх відвідують безкоштовно, якщо потрібно додатковий догляд, то деякі послуги надаються за гроші.

Отож, якщо комусь потрібно, щоб їх відвідували соціальні працівники, можете звернутися у відділ, що знаходиться на вул. Судилківській, 1.


Поділитися посиланням


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації


Читайте також у цій рубриці: