Микола Дзявульський ніколи не стояв у інших за спиною

20 лютого 2014-го місто сколихнула сумна звістка, про те що на Майдані від кулі снайпера загинув наш земляк Микола Дзявульский.

— Приблизно о 10-й ранку в четвер, 20 лютого, Микола Дзявульський разом із членами Хмельницької сотні самооборони побіг із Євромайдану в бік Жовтневого палацу, що на початку вулиці Інститутської, щоб допомогти іншим активістам, — згадує Дмитро Жоров. — Ті пішли в контрнаступ, бо поширилися чутки, нібито вороги намагаються підпалити приміщення філармонії. Дорогою в пана Миколу влучили дві кулі. Стріляли невідомі снайпери.

Як все починалося

У 2013 році 27 листопада на міській площі Тараса Шевченка відбулася акція «Ми — за євроінтеграцію!». Захід організували місцеві осередки ВО «Свобода», партії «УДАР», ВО «Батьківщина» та дві громадські організації — «Спілка підприємців» і «Шепетівщина — краще разом»

О 15-ій годині на площі перед міськвиконкомом стоять люди різного віку та статків. Тримають гасла: «Україна — не Московія», «Молодь Шепетівки — за євроінтеграцію!», «Уряд — у відставку!». Учасники прийшли висловити свою незгоду з рішенням уряду щодо відтермінування інтеграції до євроструктур.

Наступним кроком невдоволених подіями в Україні шепетівчан стали проекти рішень, запропоновані на розгляд сесії міської ради, 6 грудня. В них йшлося про звернення до Президента України про дострокове припинення повноважень, до Кабінету Міністрів — про складання повноважень всіма членами уряду та до інших найвищих державних органів.

Тим часом шепетівські активісти долучилися до протестів, що відбувалися на столичному Євромайдані. Щотижня по можливості містяни викроювали час, аби з’їздити у Київ на Майдан Незалежності, де зростала чисельність українців небайдужих до долі України. Микола Дзявульський також був серед євромайданівців з Хмельниччини. Не вагаючись, наш земляк вирушив до столиці, щоб приєднатися до протестів з приводу припинення асоціації України з Євросоюзом.

— Цей чоловік ніколи не стояв у інших за спиною. Він завжди був перший, — так охарактеризував Миколу Степановича Артем Зозуля в інтерв’ю у 2015 році. — Тепер вже не дивно, що його не минула куля снайпера.

Майдан підтримали на місцях

19 січня 2014 року  «Народне віче» на київському Майдані Незалежності пройшло мирно, без жодних ексцесів. На той момент, здається, ніщо не віщувало біди. Проте за якусь годину-дві на перехресті  вулиць Хрещатика та Грушевського розпочалося криваве протистояння між євромайданівцями та правоохоронцями із застосуванням металевих палиць, щитів, шумових гранат і коктейлів Молотова.

Увечері події в центрі cтолиці вийшли з-під контролю лідерів опозиції. Пролилася кров.

Події, що відбувалися в серці країни, позначалися на житті кожної громади, тому в райцентрах люди продовжували скликати «Народні віче». І в Шепетівці вже наприкінці січня кілька сотень містян вийшли на головну площу міста, аби засвідчити свою підтримку Революції гідності. Тоді учасники влаштували мирну ходу міською вулицею Карла Маркса та проспектом Миру з гаслами «Слава Україні — героям слава!», «Слава нації — смерть ворогам!», «Україна понад усе!»

2 лютого  шепетівчани знову провели «Народне віче». Кількасот містян, незважаючи на сильний вітер і мороз, стали його учасниками. Цей мирний захід розпочався з молитви «Отче наш», яку прочитав священик Василь Гетьман.

На масові збори організатори запросили депутатів від більшості та міського голову Сергія Антонюка. На минулому тижні вони не прийшли на позачергову сесію, тому на віче могли б висловити свою точку зору щодо вимог опозиціонерів.

За підсумками зібрання ухвалили резолюцію, у якій представники опозиції звернулися до депутатів шепетівської міської ради, аби вони сприяли затвердженню «Звернення до Президента України, Верховної Ради України з вимогами до влади».

Оскільки запрошений на віче міський голова не прийшов на захід, мітингувальники вишикувалися у колону і вирушили до його будинку. Тоді екс-меру активісти встановили на хвіртку свинячу голову. Акція пройшла мирно. Її супроводжували правоохоронці, яких люди вітали гаслом «Міліція з народом!».

Але невдовзі ситуація на Євромайдані набирала нових обертів, українці продовжували протест. 18 лютого учасники протесту стали свідками найжорстокіших подій в Україні — розстрілу снайперами мітингувальників. Під час одного з протистоянь 20 лютого було вбито Миколу Дзявульського.

Куля снайпера, яку випадково знайшли учасники Євромайдану

Загибель Миколи Степановича обурила громадськість, тому вже наступного дня, 21 лютого в Шепетівці на площі Шевченка відбулося «Народне віче». Його учасники висловили недовіру міському голові та вирушили на позачергову сесію міськради, сподіваючись, що депутати усунуть його з посади. Під час таємного голосування присутні в сесійній залі народні обранці одноголосно відправили мера у відставку.


Поділитися посиланням


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації


Читайте також у цій рубриці: