Ветеран у Шепетівському районі відзначив 95-річний ювілей

Вчора, 14 лютого, учасник боїв за визволення Шепетівки у роки Другої Світової війни, поважний ветеран, людина зі значними досягненнями та неабияким бойовим, трудовим і життєвим досвідом — Василь Якимчук, який проживає у селі Михайлючка, відзначив свій 95-річний ювілей. Про це повідомляє Шепетівська РДА.

З нагоди дня народження в гості до ветерана завітали голова районної ради Петро Дзяворук, голова районної державної адміністрації Роман Підопригора, голова районної ГО «Ветеран Шепетівщини» Олександр Лукашенко та голова Михайлюцької сільської ради Богдан Книш.

Гості побажали Василю Мілентійовичу міцного здоров’я, бадьорості духу, довголіття та мирного неба. Також ювіляра нагороджено Почесною Грамотою районної ради та райдержадміністрації, квітами та подарунками.

Біографічна довідка

Колишній боєць 148-ї та 280-ї стрілецьких дивізій, мешканець с. Михайлючки, учасник боїв за звільнення Шепетівщини Василь Мілентійович Якимчук народився 14 лютого 1923 року в селі Закриниччі Новоград-Волинського району, що на Житомирщині. Після закінчення школи вступив до Київського водного технікуму. Двадцять другого червня 1941 року він вперше побачив ворожі літаки, які скидали бомби на Київ. Пізніше він і сам зазнав їхніх бомбардувань та обстрілів під час оборонних робіт на Донбасі. Тут він разом з іншими добровольцями-допризовниками копав протитанкові рови. Після відступу Червоної Армії з Донбасу опинився у ворожому тилу і довго добирався до рідної домівки. Повернувся до свого села. Проживати під час окупації було важко. Незабаром Василя Мілентійовича знайшли бійці десантної групи, яка виконувала спецзавдання нашого командування в тилу ворога. Він стає у них зв’язківцем, аж до осені 1943 року.

У грудні 1943 року його рідне село звільнили від фашистів радянські війська. А 17 грудня хлопця мобілізували до лав Червоної Армії. Він був направлений у навчальний полк, який розташовувався у місті Червоноармійську. Тут протягом десяти днів він вивчав мінометну справу. Після закінчення навчання його направили в 148-му стрілецьку дивізію, у мінометний підрозділ, і відправили на фронт. У цей час розпочались бої за визволення Шепетівщини. Вони тривали на дальніх підступах до міста. Чотирнадцятого січня 1944 року було звільнено село Михайлючку. У селі Червоний Цвіт 26 січня підрозділ зупинився на відпочинок. Наступного дня підійшли до села Климентовичів, де упродовж двох днів 148-ма дивізія вела важкі бої за визволення села. Після цього надійшов наказ виступати на Шепетівку. Вранці 148-ма стрілецька дивізія увійшла до міста. Підрозділ, в якому був Василь Мілентійович, звільняв залізничний вузол, центр міста та район цукрового комбінату. Проте німці не змирились із втратою Шепетівки, підтягнули танкові частини і розпочали контрнаступ. У ході кровопролитних боїв Шепетівка неодноразово переходила, як кажуть, із рук в руки. В одному з таких боїв у районі цукрокомбінату Василя Мілентійовича було поранено в ногу осколком міни. Його направили у медсанбат.

Після нетривалого лікування боєць повернувся на передову. Але цього разу він зарахований до 1031-го полку 280-ї стрілецької дивізії, яка утримувала оборону на південно-західній околиці Шепетівки, неподалік села Плесни. У дні визволення Шепетівки йому виповнився двадцять один рік. А вже 4 березня 1944 року розпочалась Проскурівсько-Чернівецька наступальна операція. Прорвавши оборону німців у районі Плесни, 280-ма стрілецька дивізія продовжила свій бойовий шлях на Захід. Василь Мілентійович брав участь у звільненні Західної України, Польщі. Особливо тяжкі бої були на Сандомирському плацдармі, на річці Віслі. У його бойовій біографії закарбувалися фронтові дороги Німеччини. Особливо виснажливими були форсування Одера, Нейсе, бої у передмісті Берліна. Закінчив війну Василь Мілентійович на річці Ельбі, де війська Червоної Армії зустрілися з американцями. Другого травня 1945 року фронтовик був у переможеному Берліні. Як каже сам ветеран, дивом залишився живим.

Після повернення у рідні краї він відбудовував народне господарство. У мирний час Василь Мілентійович Якимчук також пройшов славний трудовий шлях. Все своє життя він присвятив роботі на залізничній станції Майдан-Вила. До багатьох бойових нагород додались і відзнаки за добросовісну працю. Невтомний, активний ветеран неодноразово обирався депутатом Михайлюцької сільської ради. Перебуваючи на відпочинку, він жваво цікавиться сьогоденням. Радіє вихованій ним зміні та мирному небу, вільній землі, яку відстояв у кровопролитній боротьбі з ворогом.

Поділитися посиланням



Реклама


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації



Вам також може бути цікаво



Читайте у цій рубриці