Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНР

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНР

14 грудня 1918 року в Україні було повалено владу гетьмана Павла Скоропадського. На зміну їй приходить Директорія. Було відновлено назву держави — Українська Народна Республіка.

У 1919 році уряд Директорії замовив у віденській типографії військово-географічного інституту серію з 14 поштових марок номінал яких становив від 1 до 200 гривень. Випуск отримав назву віденська серія. Друк поштових марок було завершено 31 травня 1921 року.

У зв’язку з тим, що на час їх друку регулярної української армії вже не було, поштові знаки в обіг не увійшли. Тому серед колекціонерів вони вважаються рідкісними.

Малюнки до восьми марок, а також загальне оформлення серії було виконано українським художником М. І. Івасюком.

Народився митець 16 (28) квітня 1865 року на Буковині, у місті Заставна. Після закінчення місцевої школи вступив до Чернівецької вищої реальної школи. Вчителем у цій школі працював художник Юстин Пігуляк, який і передав всі свої навички майбутньому автору поштових марок УНР. Пізніше Микола Іванович навчається у Віденській академії мистецтв і був одним з найкращих художників історичного жанру. Саме завдяки цим здібностям Миколу Івасюка рекомендують до Мюнхенської академії мистецтв для дальшого удосконалення майстерності. Європейська преса в той час пророкувала талановитому митцю велике майбутнє в умовах постійного проживання за кордоном. Однак Микола Іванович поспішив на Буковину, де презентує персональну виставку. На ній були представленні полотна «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ», «Богун під Берестечком», «Битва під Хотином», жанрові картини «Відпочинок», «Жнива», «Буковинець», «Жнива», «Мати», «Без хліба» та багато інших. У 1899 році, у Чернівцях, заснував художню школу для «талановитої та бідної молодіжі», якою керував аж до від’їзду у Львів у 1908 році. Перед Першою світовою війною повертається у Чернівці, де відкриває мистецьку школу. У 1919 році, знаючи авторитет Миколи Івасюка серед художників, уряд Директорії УНР доручив йому створити ескізи для поштових марок УНР, які пізніше отримали назву «віденська серія». У подальшому доля Івасюка склалась так, як у більшості інтелігенції, які повернулися до України у 20-х роках ХХ ст. У 1926 році голова Раднаркому УСРР запросив Миколу Івановича та його учня Євсевія Ліпецького на посади професорів Київського художнього інституту. Ліпецький не прийняв запрошення і не радив Івасюкові їхати у СРСР, бо від утікачів знав про тамтешній комуністичний режим. Але Микола Іванович не послухав поради і наприкінці 1926 року разом із сім’єю переїхав до Києва. Жили то в Боярці, то в Пущі-Водиці, то в Ірпені. Спершу художника прославляли, але потім почалися утиски. Згодом взагалі заборонили згадувати його прізвище будь-де. 18 вересня 1937 року Івасюка заарештували і кинули до Лук’янівської в’язниці. Звинуватили у причетності до української націоналістичної терористичної організації та агентури німецької розвідки. 25 листопада 1937 року був розстріляний у Биківні, за іншою версією — у Жовтневому палаці. Похований у Биківні. Посмертно реабілітований у 1980 році.

У відділі «Філателія» фондів Обласного (місто Шепетівка, Хмельницька область) літературно-меморіального музею М. О. Островського зберігаються 14 марок поштових, випущених 1920 року Українською Народною Республікою. Всі вони мають науково-уніфіковані паспорти стандартного зразку музейного фонду України, а також топографічний шифр ШМО-фл. У кожному паспорті рецензованої нами колекції наводиться опис предмета, тобто марки, а також даються відомості про осіб та події, пов’язаних з ним.

Марки поштові Української Народної Республіки закуплено музеєм у 2013 році у відомого шепетівського філателіста О. С. Коновалова. Виготовлені поштові знаки на так званому гумованому папері, техніка — друк.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Герб УНР — тризубець» номіналом 1 гривня прямокутної форми, оливково-сірого кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі зображено герб УНР — тризуб. Зверху напис — пошта. Герб обрамлений білою стрічкою на якій напис: «Українська Народня Республіка». Під гербом номінал — 1 гривня. На марці орнамент української вишивки.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Дівчина з прапором» прямокутної форми, фіолетового кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі — алегоричне зображення України в образі молодої жінки у національному українському вбранні з прапором у руках. Зверху над зображенням — тризубець. Зображення обрамлене фіолетовою стрічкою на якій напис білими літерами: «Пошта. Українська Народня Республіка». Під зображенням номінал — 2 гривні. На марці стилістичний орнамент.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Гетьман Богдан Хмельницький» прямокутної форми, червоного кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі — зображення Богдана Хмельницького. Зверху над зображенням — тризубець. Зображення обрамлене червоною стрічкою на якій напис білими літерами: «Пошта. Українська Народня Республіка». Під зображенням номінал — 10 гривень. На марці стилістичний орнамент.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Іван Мазепа» прямокутної форми, коричневого кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі — зображення Івана Мазепи. Зображення обрамлене білою стрічкою, на якій напис: «Українська Народня Республіка». Зверху над зображенням напис: «Пошта». З обох боків напису «Пошта» — зображення тризубця. Під зображенням Івана Мазепи — номінал «15 гривень». На марці стилістичний орнамент.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Т. Г. Шевченко» прямокутної форми, синьо-сталевого кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі — портрет Т. Г. Шевченка. Зображення обрамлене білою стрічкою, на якій напис: «Українська Народня Республіка». Зверху над зображенням напис: «Пошта». Зліва та справа від нього — зображення тризубця. Під портретом Т. Г. Шевченка — номінал «20 гривень». На марці стилістичний орнамент.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Гетьман Павло Полуботок» прямокутної форми, оливково-коричневого кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі — зображення Павла Полуботка, який закований у кайдани у тюремній камері. Зображення обрамлене коричневою стрічкою, на якій напис білими літерами: «Пошта. Українська Народня Республіка». Зверху над зображенням — тризуб. Під зображенням П. Полуботка — номінал «30 гривень». На марці стилістичний орнамент.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Симон Петлюра» прямокутної форми, бордового кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі — портрет С. Петлюри. Портрет обрамлений овальною рамкою. По колу зображення С. Петлюри напис білими літерами: «Пошта. Українська Народня Республіка. Гривень». У правому і лівому нижніх кутах — номінал «40». На марці стилістичний орнамент.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Козак-бандурист» прямокутної форми, оливково-зеленого кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі — зображення українського козака, який сидить в степу і грає на бандурі. Зображення обрамлене зеленою стрічкою на якій напис білими літерами: «Пошта. Українська Народня Республіка». Над зображенням козака — тризуб. Внизу марки — номінал «50 гривень». На марці стилістичний орнамент.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Хата Шевченка» прямокутної форми, жовто-помаранчевого кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі на тлі саду — зображення хати Шевченка. Зображення обрамлено білою стрічкою на якій напис: «Українська Народня Республіка». У правому та лівому верхніх кутах — тризубці. Вверху марки напис: «Пошта». Внизу — номінал «3 гривні». На марці стилістичний орнамент.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Будівля Центральної Ради» прямокутної форми, темно-пурпурового та каштанового кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі — зображення будівлі Центральної Ради. Зображення обрамлено білою стрічкою на якій напис: «Українська Народня Республіка». У правому та лівому верхніх кутах — тризубці. Вверху марки напис: «Пошта». Внизу — номінал «60 гривень». На марці стилістичний орнамент.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Віз запряжений волами» прямокутної форми, темно-зеленого кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі зображені воли запряжені у віз. На возі — сидить їздовий. Зображення обрамлено білою стрічкою на якій напис: «Українська Народня Республіка». У правому та лівому верхніх кутах — тризубці. Вверху марки напис: «Пошта». Внизу — номінал «5 гривень». На марці стилістичний орнамент.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Козаки на «чайках» прямокутної форми, зеленувато-синього та коричневого кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі зображено козацькі «чайки» на водяній поверхні. У першій «чайці» стоїть козак, який тримає прапор, інші козаки гребуть веслами. Ще одна «чайка» з піднятими вітрилами видніється на горизонті. Над зображенням «чайки» напис: «Пошта. Українська Народня Республіка». По бокам зображення у шестикутних рамках — тризубці. Внизу — номінал «80 гривень». На марці стилістичний орнамент.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Пам’ятник Володимиру Великому у Києві» прямокутної форми, чорного та синьо-зеленого кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі зображено пам’ятник Володимиру Великому у Києві, який повернутий до русла р. Дніпро. Над зображенням напис: «Пошта. Українська Народня Республіка». По бокам зображення, у шестикутних рамках — тризубці. Внизу — номінал «100 гривень». На марці стилістичний орнамент.

Шепетівський музей знайомить з «Віденською серією» поштових марок УНРМарка «Вітряний млин у полі» прямокутної форми, сірого та яскраво-червоного кольору. Перфорація гребінчаста, непогашена. В центрі зображено сільський пейзаж з пшеничними ланами та млин-вітряк. Зображення обрамлено стрічкою на якій напис: «Українська Народня Республіка». У правому та лівому верхніх кутах — тризубці. Вверху марки напис: «Пошта». Внизу — номінал «200 гривень». На марці стилістичний орнамент.

Узагальнюючи опис поштових марок УНР, можна твердити, що представлена на зображеннях тематика мала донести, як своєрідний агітаційний матеріал, до споживача поштових знаків ідею національного відродження, а факт їх випуску засвідчив, що події Національно-визвольних змагань 1917–1920 рр. стали важливим уроком для наступних борців за визволення України.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



На Хмельниччині конфісковане у пенсіонерки куриво передали ЗСУ
На Хмельниччині погасили поштову марку присвячену Залізним людям
На Хмельниччині відбулося спецпогашення поштової марки «ПТН ПНХ!»
Укрпошта готує поштову марку «ПТН ПНХ!»
На Хмельниччині відбулося спецпогашення марки, яку присвятили супергероям тилу
Гроші революції. Хто, коли і як надрукував перші гроші УНР

Читайте у цій рубриці



На Хмельниччині пенітенціарна установа має власну 200-річну історію
Історія орденів і медалей в Україні: від княжих часів до незалежності
Нацисти 80 років тому спалили село на Шепетівщині
У цей день народилася одна з перших українок, що стала Праведницею народів світу
У селищі на Хмельниччині телефон з’явився раніше, ніж у російського імператора
На Хмельниччині досліджують колишній маєток відомого містика, алхіміка та ілюміната
FacebookTelegramViberWhatsAppX