Дев’ятнадцятеро солдатів, які назавжди залишилися на лінії оборони

На перехресті Новоград-Волинського шосе, що у Шепетівці, знаходиться братська могила. Її перехожі можуть побачити лише частково — на рівні верхівок дерев видніється пам’ятник Солдату-визволителю.

Про братську могилу всі містяни знають, однак історія цього захоронення, мабуть відома, небагатьом.

— Там поховали 20 солдатів, які загинули наприкінці січня — на початку лютого 1944 року в ході визвольних боїв за місто. Від польського цвинтаря до Новоград-Волинської розвилки 148-а стрілецька дивізія тримала оборону, — розповів голова організації «Ветеран Шепетівщини» Олександр Лукашенко.

У лютому в ході Рів­не-Луць­кої опе­ра­ції райцентр звіль­нили. Взимку 1944-го бої в Ше­пе­тів­ці перебігали ду­же важ­ко. Загинуло 1700 сол­да­тів і офі­це­рів Чер­во­ної Ар­мії, біль­шість яких з Жи­то­мир­щи­ни та пів­но­чі Ше­пе­тів­щи­ни — ось та­ка ці­на пе­ре­мо­ги.

Якщо всі поховані у братській могилі загинули в 1944-му, то чому зазначені роки на п’єдесталі — 1941–1945?

І на це знайшлося таке пояснення:

— На місці могили тривалий час був традиційний трикутник із зіркою. Та коли реконструювали меморіал Вічний вогонь, що знаходиться в центрі міста Шепетівки, старий пам’ятник разом із його постаментом перенесли на Новоград-Волинське шосе. Тому це й пояснює дату на ньому, — додав Олександр Леонідович.

Більшість військових, що покояться у братській могилі, — не місцеві, тому їх й не перезахоронили. Але й був серед цих 20-ти загиблих житель Шепетівщини.

— В списку на братській могилі значиться Арсен Тимощук. Він житель села Поляни, тогочасна назва населеного пункту Ничпали. Народився у 1916 році. Загинув 22 лютого 1944 року в селі Маркова Гребля (село, що раніше було між Шепетівкою та Пліщином, — Авт.) біля будинку лісника, — додав голова організації ветеранів.

Олександру Лукашенку достеменно відомо, що Арсена Тимощука мати поховала у рідному селі.

Попри те, що Друга світова війна скінчилася, загиблих у ній розшукують і досі. Спочилі воїни у братській могилі на перехресті Новоград-Волинського шосе не стали винятком:

— Нещодавно на одному з пошукових сайтів побачив інформацію, що розшукується Михайло Федорович Щербаков, 1908 року народження, призваний з села Астраханівка (Азейбарджан). Саме цей чоловік і є в списку похованих в братській могилі. І до тепер люди не перестають шукати своїх рідних, які загинули під час війни.

Шукають родичів за допомогою списків, які розміщенні на відповідних сайтах. Не так давно в Шепетівці саме завдяки пошуковій роботі голови організації «Ветеран Шепетівщини» вдалося з’ясувати власника бойових нагород Віктора Сапожнікова [«День за днем» № 6 від 11.02.2015, c. 1–2]. Боєць пройшовши війну від Вінниці до Берліна, помер від запалення легенів у Шепетівці. Така ось сумна післявоєнна історія…

Поділитися посиланням



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації



Вам також може бути цікаво



Новини партнерів


Читайте у цій рубриці