Про що мовчать кам’яні хрести у Шепетівці?

Про що мовчать кам’яні хрести у Шепетівці?

Гортаючи літопис священнослужителя Гермогена Віленського, що зберігається у шепетівському музеї Миколи Островського, заступник директора з наукової роботи Марія Юзлова виявила цікавий момент, у якому йдеться, що на території, вже тепер, міста раніше виднілися кам’яні хрести.

Історичні джерела

Церковний літопис місцевого священика є важливим джерелом, що розповідає не лише про події, а й частково описує місцевість. Згадує він у своєму документі й маловідому частину нинішнього міста — район вулиці Пліщинської:

«Доволі старовинною вважається група кам’яних хрестів, які розташовані нині в садибах селян Фадея Яцка та Івана Рижака, поблизу дороги, що веде в село Пліщин. Там за переказами знаходилася колись прихідська церква».

Точний період функціонування цієї церкви невідомий, але на Євангелії 1697 року, яке було серед переліку церковних книг, вже церкви Архистратига Михаїла, збудованої в 1792 році, написано:

«року 1759… сія книга євангеліи Христово надана до храму св. Архангела Михаила до местечка Шепетовки», — «Історико-статистичний опис церков та парафій Волинської єпархії» Миколи Теодоровича.

Про що мовчать кам'яні хрести у Шепетівці?

Це історичне джерело додає ще інформації про згадану місцину:

«Церква ця, за переказами, знаходилася поза межами містечка (Шепетівка, — Авт.) де нині ще й існують кілька кам’яних хрестів, тоді як цвинтар того часу знаходився там, де нині самий центр містечка, про що, крім народних переказів, цілком красномовно свідчать неодноразово викинуті з місця вічного спочинку, під час будівництва єврейських будинків, людські кістки».

У пошуках реліквії

Нинішня вулиця Пліщинська і є колишньою дорогою у село Пліщин. Отож, ми вирушили на пошуки старовинних реліквій. Місцеві люди виявилися вельми привітними і показали нам подвір’я, де ще до цього часу видніються кам’яні хрести.

Про що мовчать кам'яні хрести у Шепетівці?

Верхівка кам’яного хреста, що зберігся у Шепетівці

— Ще змалку пам’ятаю, як в городі сусідів стояли кам’яні хрести. Ми завжди вважали, що там козацьке поховання. Те місце із певною пошаною ніколи не зачіпали, бо думали, що там могили, — розповіла Юлія Михайлівна, мешканка району вулиці Пліщинської.

Захоронення козаків — версія що варта уваги, бо ж в книзі Миколи Теодоровича йдеться:

«Із древностей у місті Шепетівці заслуговують дві групи курганів, що обросли столітніми дубами, а також два кам’яні хреста. Народ говорить, що походження цих курганів та хрестів відносяться до часів татарської Орди. У будь-якому разі ці пам’ятки Шепетівської давнини куди старіші за кургани, що видніються нині поблизу Заславля, під селом Жиленці…»

Про що мовчать кам'яні хрести у Шепетівці?

Частина Археологічної карти Волинської губернії історика Володимира Антоновича. На ній автор позначив археологічні пам’ятки, зокрема і Шепетівщини.

І справді, місцина, де розташовані хрести на вулиці Пліщинські, трохи відрізняється від прилеглої частини земельної ділянки. По-перше, вона трохи вища, ніби її увесь час господарі цієї землі обкопували, боячись зайве потурбувати.

Але ж звідки ці хрести?

Можливо, їхнє призначення не має нічого спільного з козацькими похованнями, а є церковною традицією?

Гермоген Віленський у невеликій історичній довідці вказав, що Шепетівська церква (де нині універмаг «Дзеркальний», — Авт.): «зак­ла­де­на у 1792 ро­ці в ім’я св. Ар­хис­тра­ти­га Ми­ха­іла за бла­гос­ло­вен­ням уні­атсь­ко­го єпис­ко­па Сте­фа­на Ле­венсь­ко­го». От­же, пер­вісно цер­ква ця бу­ла уні­атсь­кою.

Ми звернулися до Василя Боднаря, настоятеля храму мучеників Бориса та Гліба Української греко-католицької церкви. Адже саме в час функціонування храму на вулиці Пліщинській служителем міг бути саме священик уніат.

— Дійсно в греко-католицькій церкві існувала традиція встановлювати місійні хрести, які могли бути свідченням того, що дана парафія, наприклад, молиться за тверезість життя. Подібні хрести встановлювали на Галичині в знак даної свободи, коли скасували панщину. Також, зазвичай, в середині церкви, чи на подвір’ї храму ховали священників та меценатів, встановлюючи на тому місці хрести. На Галичині й досі є на території церков, які не зруйнувала радянська влада, такі поховання тамтешніх священнослужителів на подвір’ї храмів, — пояснив отець Василь.

Та не лише на території Шепетівки були кам’яні хрести, знаходилися вони також у прилеглих селах. Історик Володимир Антонович у своїй праці «Археологічна карта Волинської губернії» писав, що у селі Білокриниччі: «В садибі священика є курган, а на ньому два кам’яні хрести». У його книзі археологічних пам’яток і знахідок йдеться про десятки кам’яних хрестів на території Заславського уїзду.

Підвести риску під нашими знахідками попросили краєзнавців. Ось що думає з цього приводу Марія Юзлова:

— Можу зробити припущення, що вище згадані кам’яні хрести стоять на місці, де колись знаходився центр села Шепетівка. Так, саме села, бо містечком, а згодом і містом Шепетівка стала значно пізніше. Всім відомий той факт, що в давнину люди селилися поблизу води (джерел, річок, водоймищ). В нашому випадку поселення знаходилося по обидва береги річки Гуска. Також через цей, так званий, центр проходили дороги на Пліщин, на Ізяслав (Заславська дорога, яка на той час проходила вздовж річки Гуски, а далі приблизно в 150–200 м ліворуч від сучасного Староконстянтинівського шосе), які створювали розвилку. Тому нема нічого дивного, що там було збудовано згадану церкву. Також відомо, що була практика поховання священнослужителів на церковному обійсті, я припускаю, що там поховані саме вони. Цікавим є і спогад старожила вулиці Пліщинської Олексія Карповича Шикерука (1907 р.н.), він розповідав про дубовий хрест, який стояв там до початку 30-х років ХХ ст.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


6 коментарів до статті «Про що мовчать кам’яні хрести у Шепетівці?»

  1. В коментує:

    То тих хрестів на Пліщинській багато зараз є чи тільки оцей єдиний куций “огризок”, що на фото?

  2. Ірина коментує:

    Володимире, краще спитайте в кандидата історичних наук з Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського, який днями взагалі написав, що вони кудись поділися

  3. В коментує:

    Кандидат історичних наук неспроста в своїй статті взяв слово “шепетівські” у лапки. Певно, він мав на увазі хрести Шепетівському краю загалом, а не лише на вул. Пліщинській.

    Але мова на про це. Дайте відповідь на питання: чому ви ведете мову про хрести на Пліщинській у теперішньому часі в множині, а насправді на одному з фото – лише верхній “огризок” одного хреста?

  4. В коментує:

    Ну і ще дуже цікаво – скільки часу минуло від моменту виходу статті кандидата історичних наук до моменту взяття Вами останнього з необхідних Вам для підготовки Вашої статті коментарів у заступниці директора музею Острвського 🙂

  5. Іри­на коментує:

    Кандидате, нехай вас це більше не “колише”. Ведіть власне дослідження

  6. В коментує:

    Думаю, кандидат історичних наук так і зробить :)))


Залишити коментар до В Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



На Шепетівщині не розминулися дві автівки: є травмовані
У цей день народилася одна з перших українок, що стала Праведницею народів світу
На Шепетівщині громада вирішувала як перейменувати вулицю Красну
У Шепетівській громаді ще один храм остаточно перейшов до ПЦУ
Учениця із Шепетівської ТГ стала призеркою обласного кубку зі стрільби
Шахраї від імені капелана з Шепетівки просять гроші

Читайте у цій рубриці



На Хмельниччині пенітенціарна установа має власну 200-річну історію
Історія орденів і медалей в Україні: від княжих часів до незалежності
Нацисти 80 років тому спалили село на Шепетівщині
У цей день народилася одна з перших українок, що стала Праведницею народів світу
У селищі на Хмельниччині телефон з’явився раніше, ніж у російського імператора
На Хмельниччині досліджують колишній маєток відомого містика, алхіміка та ілюміната
FacebookTelegramViberWhatsAppX