У день народження Леніна в музеї Миколи Островського говорили про УПА
Відкрита лекція кандидата історичних наук та краєзнавця Володимира Ковальчука на тему «Найбільший бій в історії УПА та його наслідки для Північної Хмельниччини» відбулася в музеї Миколи Островського в неділю, 22 квітня.
На захід завітали школярі ЗОШ № 1, музейники, депутат міської ради Михайло Верхогляд та інші любителі історії, яких зацікавили досі невідомі факти з історії Шепетівщини.
— Зараз точаться розмови про те, щоб у нашому музеї було більше заходів про національно-визвольний рух 20-го століття, представлено більше документів на цю тему. Тому вирішив запропонувати керівництву закладу провести таку лекцію, оскільки накопичилося багато нових історичних джерел, знайдених в українських архівах, які висвітлюють діяльність УПА та боївок ОУН(б) на півночі Хмельниччини. І навіть у шепетівсько-славутських лісах, починаючи з квітня 1944-го й завершуючи приблизно 1948-им роком, — розповів Володимир Ковальчук про те, що його спонукало до відкритої лекції.
Дослідник продемонстрував історичні документи про Гурбівську операцію — найбільше бойове зіткнення УПА з радянськими внутрішніми військами НКВД, яке сталося 21–25 квітня 1944 року в районі вже неіснуючого нині села Гурби, на «стику» Рівненської, Тернопільської та Хмельницької областей.
Також слухачі дізналися, як деякі упівські підрозділи, що брали участь у цій операції, після участі в ній опинилися на півночі Хмельниччини.
Зокрема, Володимир Ковальчук назвав три таких курені — Івана Сала (псевдонім Мамай), Михайла Кондрася (псевдонім Великан) та Семена Котика (Докс). Військові з цих куренів протягом кінця квітня — травня 1944 року в шепетівсько-славутських лісах вступали в різні сутички з радянськими підрозділами. А ще ходили по селах і здійснювали пропагандистську діяльність, зокрема, вели розмови з селянами, пояснюючи їм мету й завдання діяльності ОУН(б) і УПА. Вони ж закликали людей до боротьби з радянською владою.
Після лекції охочі мали можливість поставити запитання доповідачеві по темі. Деякі з цих питань були дуже «болючі», приміром, про родинні трагедії, пов’язані з бандерівським рухом та його навмисною дискредитацією радянською владою, які переживало чимало західноукраїнських родин у 1940–1950-х роках.
— Коли повернулася радянська влада, вона поставила завдання НКВ-дистам — налаштувати місцеве сільське населення проти УПА. Коли вони це робили, то не гребували ніякими методами, в тому числі й такими, коли підсилали «псевдобандерівські загони» по різних місцях, які займалися терором проти цивільного українського населення, — розповів Володимир Ковальчук.
По завершенню заходу школярі фотографувалися з лектором.
Детальніше у відеозаписі лекції:
Навішав лапши на вуха))
Добре, що не в день народження Гітлера )))
А теперь что хочешь можно ожидать
Хоч якесь різноманіття … )
Краще ця архівна “лапша”, ніж довгі макарони радянських брехунів про Антона Одуху, Музальова і Валю Котика.