Чому на Шепетівщині назвали річку Кривавою?

Чому на Шепетівщині назвали річку Кривавою?

У Шепетівському районі протікає 11 річок. В селах Ленківці, Красносілка, Лотівка, Корчик б’ють джерела з лікувальними властивостями.

Досліджуючи питання природних водойм Шепетівщини, звернула увагу на мало кому відому лісову річку, яку дехто навіть вважав безіменним лісовим струмочком. Як з’ясувалося, річка має досить незвичну назву — Кривава. Бере вона свій початок у 32-му кварталі Хутірського лісництва Славутського держлісгоспу. Саме болотиста місцевість між селами Червоний Цвіт та Романів дала можливість річці нести свої води лісовими хащами через село Романіни аж до самої Славути. Там вона впадає в річку Утка, яка трохи далі впадає у повноводну Горинь.

Непроста історія назви річки. На карті Хутірського лісного масиву від 1922 року річка іменується як Кривава (на карті «Крівава»).

Серед жителів сіл Корчик, Романів, Хутір існує легенда про походження такої дивної назви. За легендою під час татаро-монгольської навали в цих лісових хащах сталось побоїще. Багато люду загинуло і пролилося стільки людської крові, що вона вимила русло річки.

Не менш цікаву історію двадцять років тому мені повідала дружина колишнього лісника Хутірського лісництва нині покійна Ольга Данилівна Шитьман. Вона розповідала:

«Річка має назву Кривава тому, що під час Другої Світової війни поруч з річкою (приблизно в тому місці, де річка перетинає лінію електропередач) знаходився секретний об’єкт німців, на якому працювали радянські військовополонені. Під час війни ми з жінками з Хутора ходили до лісу по ягоди чи гриби, спеціально ходили до річки, щоб передати харчі військовополоненим. Німці майже ніколи нас не відганяли та дозволяли через паркан перекидати харчі. Недалеко від цього об’єкту в рову коло річки скидали тіла померлих або розстріляних в’язнів, іноді їх можна було побачити і в самій річці. Тому й називали її всі люди Кривава, бо багато людей загинуло там. Ніяких будівель на тому місці не збереглося, бо були дерев’яні, лише посаджені в ряд ялини нагадують про те місце».

Однак існує наукове обґрунтування такої назви річки. У її витоках вода має червоне забарвлення, скоріш за все через те, що тече по грунтах з великим вмістом заліза між коріння вільх, яких там росте багато. Те, що грунти в тому районі багаті на залізо, засвідчує і той факт що в селі Романіни тривалий час працював чавунно-ливарний завод на місцевій сировині.

Варто зазначити, що місцеві назви — усне джерело, яке допомагає вивчати історію рідного краю, берегти пам’ять про події та людей, які тут жили.

Історія нашого краю записана не тільки в підручниках, не тільки на археологічних та антропологічних пам’ятках — вона промовляє до нас прозорими назвами водойм, щедро розкиданими на теренах нашої України. Треба тільки навчитися їх читати.

Поділитися посиланням:
FacebookTelegramViberWhatsAppX

Підписатися на наші новини у месенджерах:

Новини партнерів


2 коментарі до статті «Чому на Шепетівщині назвали річку Кривавою?»

  1. В коментує:

    Надзвичайно цікава історична розвідка!! Супер.

  2. Ігор Волоткевич коментує:

    Цікаво…


Залишити коментар до Ігор Волоткевич Скасувати коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Я ознайомився/лася та погоджуюся з Правилами коментування та Політикою конфіденційності

Теґи публікації


Вам також може бути цікаво



На Хмельниччині пенітенціарна установа має власну 200-річну історію
У селищі на Хмельниччині телефон з’явився раніше, ніж у російського імператора
Як на Хмельниччині пів століття тому відомого актора зустрічали
На Шепетівщині полеглого воїна не відспівали у рідному храмі
У селах на Шепетівщині зайнявся будинок і згорів сарай
Що відомо про голодомор 1932–1933 років на Шепетівщині

Читайте у цій рубриці



На Хмельниччині пенітенціарна установа має власну 200-річну історію
Історія орденів і медалей в Україні: від княжих часів до незалежності
Нацисти 80 років тому спалили село на Шепетівщині
У цей день народилася одна з перших українок, що стала Праведницею народів світу
У селищі на Хмельниччині телефон з’явився раніше, ніж у російського імператора
На Хмельниччині досліджують колишній маєток відомого містика, алхіміка та ілюміната
FacebookTelegramViberWhatsAppX