Скорені в умовах конкуренції. Частина 2

Ми продовжуємо серію статей «Скорені в умовах конкуренції» присвячених підприємствам, що раніше діяли на території міста Шепетівка. Цього разу підготували інформацію про Шепетівський м’ясокомбінат, хлібозавод та ВАТ завод «Пульсар».

Шепетівський м’ясокомбінат

Згідно рішення Вінницького раднаргоспу від 31 серпня 1957 року та рішення виконавчого комітету Хмельницької обласної Ради народних депутатів від 29 вересня 1957 року, на північно-східній околиці міста Шепетівки, було виділено промислову площадку під проведення комплексу технічних досліджень на проектування будівництва Шепетівського м’ясокомбінату.  В 1961 році, на площі 7,85 га було розпочато будівництво й в березні 1968 року Шепетівський м’ясокомбінат був прийнятий в експлуатацію. В той час його виробнича програма становила 50 тон м’яса й 5 тон ковбасних виробів в зміну та 3000 тон одночасного збереження м’яса.

За роки діяльності неодноразово проводились реконструкції й технічні переобладнання підприємства, впроваджувались високоефективні технологічні процеси. Проводились роботи по монтажу і наладці нового устаткування: карусельний бокс для худоби,  конвеєрний стіл обвалки м’яса, термічні камери. Було побудовано новий цех м’ясо-кісткового борошна, компресорний цех, дизельна підстанція. На підприємстві виготовлялося близько 150 найменувань продукції. Виробнича потужність зросла до 55 тонн м’яса та 8,7 тонн ковбасних виробів у зміну.

Ковбасні вироби та копченості м’ясокомбінату неодноразово виборювали призові місця в національних дегустаційних конкурсах якості. Підприємство  відмічене листом подяки міністра аграрної політики України, почесними  дипломами, грамотами та медалями. За понад сорокарічну діяльність його високоякісну продукцію оцінили і схвалили тисячі оптових та роздрібних покупців нашої держави.

В 1995 році на всю суму майна підприємства були випущені акції, які розподілилися серед власників – працівників колективного підприємства. В цьому ж році було створено ВАТ «Шепетівський м’ясокомбінат».

Понад 20 років (з 1993 року) підприємство очолювала Солодка Ольга Павлівна.

7 квітня 2015 року м’ясокомбінат призупинив роботу.

Шепетівський хлібозавод

Шепетівський хлібозавод побудовано по типовому проекту і введено в експлуатацію у 1937 році. В той час його було обладнано 3-ма печами марки ХПГ, спроектована потужність становила 35 тон продукції на добу. Під час великої вітчизняної війни завод було зруйновано і тільки у 1947 році при неповному відновленні знову введено в експлуатацію.

За час існування підприємства тут неодноразово проводились технічні переобладнання, встановлення нового сучасного устаткування.

У 1995 році на всю суму майна підприємства було випущено акції. Тоді ж було створено ВАТ «Шепетівський хлібозавод». У 2000 році в експлуатацію було введено дві нові сучасні печі. З серпня 2006 року на базі хлібозаводу створено приватне підприємство ВКФ «Колос».

Шепетівський хлібозавод, який випускав продукцію майже 75 років, 2 січня 2013 припинив роботу.

ВАТ завод «Пульсар»

У 1971 році згідно наказу Міністерства радіопромисловості СРСР в Шепетівці було відкрито філію київського заводу «Комуніст» з метою розширення виробничих потужностей базового підприємства. Філію розташували у приміщенні колишньої Шепетівської електростанції. Протягом 1978-1982 років було зведено, практично, новий завод, який до 1996 року перебував у складі київського виробничого об’єднання «Комуніст», згодом – «Радар». 1996 року наказом Мінмашпрому України на основі філії «Радару» створюється самостійне державне підприємство «Пульсар», яке з 2001 року стане відкритим акціонерним товариством. Воно розташовувалось на території площею 16,86 га, з яких 13 тис. м² займали виробничі площі, а 45 тис. м² було відведено під будівлі й споруди.

Підприємство спеціалізувалося на виробництві радіоелектронної спецапаратури та спеціального технічного обладнання. Виготовлялись такі деталі, яких не могли виготовити на жодному з підприємств колишнього Союзу. Однією з них була унікальна запчастина до надзвукових літаків, без якої ці потужні літальні апарати не літали б. Найбільший розквіт виробництва припадає на 1984-1986 роки, коли завод випустив продукції на кілька мільйонів доларів. Та у 1992-му він уже працює лише на 40 відсотків потужностей.

Після розпаду СРСР на підприємстві спробували переорієнтуватись на виробництво товарів народного споживання. Інтенсивно шукали ринки збуту продукції. У процесі перепрофілювання, яке тривало в умовах жорсткої конкуренції, брались за випуск пилососів «Комвест», програвачів компактдисків «Радар-ІСІ», кольорових відеомоніторів «Радар ВМ-32», телевізійних антен, зварювальних апаратів «Пульсар», мікрохвильових печей «Подолянка», мікрокалькуляторів «Малятко», дозиметрів, столярних станків та інших побутово-господарських товарів. Завод «Пульсар» став монополістом в Україні з виробництва пилососів для прибирання пасажирських вагонів. У 2001 році підприємству були відведені сторінки  в «Золотій книзі української еліти», а в 2003 році — у книзі «Ділова Україна. Шляхи до успіху та визнання». Та зоряний шлях підприємства скінчився банкрутством.

26 жовтня 2009 року на засіданні господарського суду Хмельницької області було затверджено план санації. Та, через відсутність ринку збуту товарів, цей план не виконувався, а заборгованість зростала. Тому, на засіданні комітету кредиторів, яке відбулось 01.03.2013 року було прийнято рішення звернутись з клопотанням до суду про визнання ВАТ «Пульсар» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Постановою господарського суду Хмельницької області від 24.04.2013 р. було відкрито ліквідаційну процедуру строком до 24.04.2014 року.


Поділитися посиланням


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації


Читайте також у цій рубриці: