Скорені в умовах конкуренції

Ми пропонуємо для читачів серію статей «Скорені в умовах конкуренції». В наступних матеріалах ви дізнаєтеся про інші підприємства, що діяли на території міста. Слідкуйте за публікаціями.

На сайті Шепетівської міської ради вказано, що Шепетівка є важливим промисловим центром. Та ця інформація є застарілою. На жаль, нині ситуація з промисловістю в місті не найкраща.

Дійсно, в другій половині ХХ ст. в Шепетівці налічувалось 41 підприємство на яких працювала більша половина дорослого населення 50-тисячного міста, продукція славилась за межами області і навіть країни. Та з приходом жорсткої конкуренції на ринках збуту, на початку ХХІ ст., багато з них не витримали натиску. Одні перепрофілювались, інші працюють на мінімальних потужностях, або ж  зовсім припинили свою роботу, залишивши у споживачів  лише ностальгічні спогади.

Філія Шепетівський маслоробний завод ВАТ «Хмельницькмолпром»

Промислову переробку молока в Шепетівці впроваджено в 1925 році. Невеличке приміщення було збудовано майже в центрі міста. Молоко та вершки, які надходили з Шепетівського та Грицівського районів, перероблялись на масло. В цеху стояла одна маслоробка. Реалізації продукції в магазинах міста не було. Деяку кількість масла і два – три бідони молока постачав завод у дитячий садок, лікарню, військову частину. Всю продукцію, а також масло, збірне від населення, яке перетоплювали і фасували в діжки, відправляли в Козятин Вінницької області на маслобазу.

У післявоєнні роки до складу Шепетівського маслозаводу входив також Грицівський молочний завод.

З роками збільшилися заготівлі молока, зріс попит на молочну продукцію серед населення міста Шепетівки. У 1947 році було вирішено побудувати новий маслозавод. Будівельні матеріали (пісок, камінь, ліс) заготовлялись і вивозились власними силами підприємства. У 1951-му запрацював новий маслозавод. Там в одній будівлі були розміщені котельня, компресорна, цех сухого молока, масло- і молочні цехи. Адмінбудинку не мали. Для контори орендували кімнату в приватній оселі, поряд з територією заводу, а директор з головним інженером займали маленьку кімнату на старій прохідній підприємства.

У 50-і роки на всіх сепараторних пунктах виробляли казеїн, сушили на сонці, а потім маслозавод відправляв його переважно в Москву, на завод «Клейтук».

Вершки возили на підприємство в бідонах. Для цього мали дві бортові автомашини. З Майдан-Вильського пункту бідони доставляли дизель-поїздом на вокзал, а з вокзалу перевозили підводою.

Масло виробляли двох видів: вершкове і вологодське. В молочному цеху виготовляли фляжне молоко.  Причому вміст жиру не нормувався, а виводили показник середній, фактичний. Робили і кисломолочні продукти, щоправда, дуже мало. Кефір і простоквашу наливали в пляшки і закривали картонними кружальцями. Виробляли сир кисломолочний жирний і нежирний, сметану, сиркову масу, сирки нежирні. Фасувальних автоматів не було. Сирки формували і замотували вручну.

Робили і морозиво. Вручну збивали й фасували в гільзи, які потім ставили в дерев’яні діжки, набиті льодом.

Лід розвозили в січні – лютому. Для цього організовувались спеціальні бригади з робітників заводу і колгоспників. Лід завозили на територію заводу і вкладали в бурти, вкриваючи його метровим шаром соломи, а відтак – засипали тирсою. Щороку заготовляли до 2 тисяч кубометрів льоду для заводу і одну тисячу – для сепараторних пунктів. Лід використовувався і для охолодження вершків у бідонах.

У 60-х спорудили ще одне приміщення, де розташовували цехи по випуску молока і морозива, бухгалтерію і кабінети адміністрації. У новому цеху вже встановили автомат для розливу молочної продукції в пляшки, хоча їх ще мили вручну. Обладнали термостатну та холодильну камери. Мали й вафельний цех, де на чотирьох напівавтоматах випікали вафельні стаканчики. Будувались складські приміщення.

У 1969-1971 роках маслозавод реконструювали. Побудували нове приміщення цеху по виробництву продукції з незбираного молока потужністю 40 тонн за зміну. Цех повністю оснастили сучасним устаткуванням. Великі площі відвели під термостатну і холодильні камери. Обладнано побутові приміщення для хімічної та бактеріологічної лабораторій. Збудовано компресорну, нову котельню. В експлуатації мали два котли, що працювали на вугіллі. З кожним роком розширювався асортимент продукції та ринок збуту.

У 1981-му цех морозива розмістили в новому приміщенні і розширили площі для виробництва молочної продукції. Відокремили сметанно-сирне відділення, встановили потужніше устаткування. В цеху вироблялось шість видів молока пастеризованого, три види кефіру, йогурт, ряжанка; сир жирний, нежирний; сирна маса, сирки, сметана. В той час експлуатувалися фасувальні автомати для сиру і сирків. Діяв автомат для фасування сметани, хоча баночки мили вручну.

У 1982 році почали готувати документацію для переведення парових котлів на природний газ. Через три роки на голубому паливі вже працювало два котли.

У 1986 році реконструювали холодильну камеру зберігання масла, що давало змогу дотримуватися технологічних і санітарних вимог.

У 1987-му проведено велику роботу по реконструкції заквашувального відділення.  Наступний рік запам’ятався комплексом заходів по реконструкції компресорної. Замінено ряд малопотужних машин, проведено роботи по силовому забезпеченню. В цьому ж році багато зроблено по організації раціонального використання питної води, якої в Шепетівці недостатньо. Поновлено лінії опалення виробничих цехів.

Найбільше навантаження мало підприємство в 1989-1990 роках. Тоді переробляли 51000 тонн молока, виготовляли масла тваринного 1775 тонн, продукції з незбираного молока – 8806 тонн, морозива – 290 тонн, сухого молока – 230 тонн, нежирної продукції – 1040 тонн, казеїну молотого – 1300 тонн. До того ж, майже весь казеїн відвантажувався за кордон: Японію, США, Німеччину, Італію, Францію, Бельгію, Нідерланди, Чехословаччину і Югославію.

Ухвалою господарського суду Хмельницької  області від 18.12.2001 року було порушено провадження у справі про визнання банкрутом відкритого акціонерного товариства «Хмельницькмолпром». У газеті «Урядовий кур’єр» №17 за 06.01.2002р. було опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Ухвалою суду від 27.08.2004 року було відкрито процедуру санації. Та постановою господарського суду від 09.08.2006р. відмовлено керуючому санацією у затвердженні звіту, ВАТ «Хмельницькмолпром» визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру.

Фотогалерея


Поділитися посиланням


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації


Читайте також у цій рубриці: