У лютому звільнили Шепетівку

ІІ (Початок на с. 1 →)

26 січня 1944 року

О 23:00 25.01.44 дивізія отримала бойове завдання — здати оборонний рубіж в районі Савичі частинам 351 сд і до 15:00 26.01.44 зосередитися в районі Крижова Буда, бараки лісгоспу 41 кв і до 18:00 26.01.44 зайняти вихідний рубіж: просіка, що 1200 м північніше напису 228,8 в готовності до переходу в наступ.

Виконуючи отримане завдання до 9:00 26.01.44 дивізія, залишивши до 9:00 26.01.44 оборонний рубіж 654 сп в районі Савичі 1159 сп 351 сд, а частина змінивши навчальною ротою дивізії (район Рудня Новенька), до 15:00 26.01.44 зосередилась: 507 сп з 2/326 ап — в районі Бараки Лісгоспу 41 кв; 654 сп з 1/326 ап в районі Крижова Буда; 496 сп з 3/326 ап на раніше займаному рубежі.

Провівши огляд позицій противника, до 17:00 26.01.44 частини зайняли вихідний для наступу рубіж: 507 сп з засобами підсилення — просіка, що 1,5 км на південь від відмітки 246,6. КП — Бараки Лісгоспу 41 кв; 496 сп з засобами підсилення — 1 км північніше школи Климентовичі. КП — Крижова Буда.

Після зайняття вихідного рубежу частини виставили попереду бойових порядків охорону і організували загальновійськову і інженерну розвідку на межі наступу.

Навчальна рота дивізії з 3-ою батареєю 226 винищувального протитанкового дивізіону до 9:00 26.01.44 змінила 3 батальйон 654 сп і зайняла рубіж на західних та південно-західних околицях Рудня Новенької.

Противник перед фронтом дивізії на протязі доби активних дій живою силою не проводив. Вів методичний артмінометний вогонь по бойовим порядкам і проводив артвогневі нальоти 105 мм артбатарей з Климентович. Авіація дивізії в межах дивізії не діяла. Втрати: вбито 1 чол., вбито 2 коней.

26 січня 1944 року дивізія отримала бойовий наказ командира 18 гвардійського. стрілецького. корпусу генерал-майора Афоніна — зранку 27.01.44 перейти в наступ, прорвати оборону противника на рубежі р. Цвітоха на захід від Климентович, маючи найближче завдання вийти на північну околицю Шепетівки, в подальшому — знищити противника в Шепетівці і вийти на південно-західну, південну і південно-східну околицю міста Шепетівки.

До моменту бойових дій за місто Шепетівку дивізія мала наступний організаційний характер, включаючи діючі частини і підрозділи: 496 сп — в складі двох стрілецьких батальйонів — 1 і 3; 507 сп в складі двох стр. батальйонів — 1 і 2; 654 сп в складі трьох стр. батальйонів; 326 ордена Червоного Прапора артполк в складі трьох артдивізіонів; 226 винищувальний протитанковий дивізіон в складі двох протитанкових артбатарей — 1 і 3; навчальна рота дивізії, розвідрота дивізії, 163 окремий саперний батальйон в складі двох саперних рот.

Таким чином дивізія прориваючи фронт протяжністю в 5 км, мала на ділянці прориву — до 2500 активних багнетів, які діяли в бойових порядках — 100 ручних і 49 станкових кулеметів, 76 гвинтівок птр і близько 975 автоматів.

Для забезпечення наступу на Шепетівку дивізії був наданий 1178 винищувальний протитанковий артполк, який мав на озброєнні 8 гармат 76 мм, також підтримували дивізію два гаубичних полки 2-ї гвардійської. артбригади, 1889 самохідний артполк і 98 гв. мінометний полк реактивних систем, два дивізіони далекобійної артилерії 1156 армійського гарматного артилерійського полку.

Групи піхотних полків і артилерія підсилення стояли на вогневих позиціях в районах: 2 дивізіон 326 артилерійський полк — в районі лісу за 1,5 км на північ Бараки Лісгоспу 41 кв; 1 дивізіон 326 ап — за 2 км на північ від Крижової Буди; 8 батарея 326 ап — за 3 км на північ від Рудні Новенької; 1178 вптап — за 1 км південніше від Бараків Лісгоспу 41 кв.; 203 гаубичний артилерійський полк — в районі 2 дивізіону 326 ап; 189 гап — в районі Купино (півд.); 199 ап — за 3 км на північ від Рудні Новенької; 1156 агап — Крижова Буда; 98 гв. мінполк РС зосереджувався в районі хутора Червоний Цвіт, маючи 1-у батарею в районі вигину дороги з Шепетівки на Городнявку за 2,5 км на північний схід від відмітки 240,2; 1889 полк самохідної артилерії стояв в районі Крижова Буда.

Вибрана для прориву і наступу ділянка представляла з себе болотисту-лісову місцевість без наявності прохідних для артилерії та автотранспорту доріг, що представляло важкість для маневру — навіть для полкової та протитанкової артилерії. Тому оборона противника на даній ділянці з врахуванням непрохідності місцевості була організована не так сильно, як на північно-східному і східному напрямку. Непрохідність ділянки обумовлювалась ще й сирою погодою і наявністю поверхневих вод.

Напередодні наступу дивізія перед своїм фронтом мала 504 і 506 піхотні полки (далі — пп) 291 німецької піхотної дивізії (далі — пд) підсилені важкою артилерією.

27 січня 1944 року

О 10:20 27.01.44 після короткого артвогневого нальоту з вихідного рубежу — просіка, що за 1200 метрах на північ від відмітки 228,2 — дивізія перейшла в наступ.

О 11:35 507 і 654 сп, зломивши спротив груп піхоти і окремих вогневих точок противника на рубежі р. Цвітоха, що західніше Климентовичі, форсували болотисту р. Цвітоха і продовжували розвивати успіх у південному напрямку. 496 сп наступаючи на Климентовичі, був зустрінутий сильним кулеметним вогнем і артмінометними вогневими нальотами противника, в результаті чого проведені атаки успіху не мали.

До 17:00 507 і 654 сп, зломивши спротив груп піхоти і окремих вогневих точок противника в лісовому масиві, вийшли на рубіж дороги з Городнявки на Шепетівку. Далі продовжуючи ламати спротив противника на рубежі дороги, полки до 16:30 з боєм вийшли на рубіж: 507 сп — перехресток шосейної і залізної дороги, що за 800 метрів на північний захід відмітки 235,0; 654 сп — 235,0, СКИП.

Не маючи успіху на Климентовичі, за наказом командира дивізії 496 сп перегрупував сили, підтягнув в бойові порядки всю підтримуючу артилерію і о 16:00, маючи попереду бойових порядків дивізіон самохідної артилерії (8 гармат), штурмом оволодів Климентовичами. Надалі продовжував виконувати поставлене завдання, наступаючи вздовж дороги з Климентович на Шепетівку.

Ламаючи сильний спротив груп піхоти, окремих вогневих точок і особливо автоматичної піхотної зброї з засідок лісового масиву, під впливом сильного вогню артилерії і мінометів противника з глибини його оборони, частини дивізії виконавши найближче завдання, до 20:00 вийшли на рубіж: 507 сп — район табору (тепер район 5 містечка); 654 сп — залізнична станція; 496 сп — район відмітки 247,6.

Виконуючи поставлене дивізії завдання, частини наступали у виключно важких умовах, по лісовій болотистій місцевості, без наявності прохідних доріг, що було причиною відставання артилерії, навіть полкової, від бойових порядків піхоти.

За день боїв дивізія понесла втрати: вбито — 77, поранено — 103, всього 180 чол.

Противник втратив вбитими і пораненими до 150 чол. Взято в полон 21 солдатів 504 і 505 пп 291 пд. Захоплено до 30 кулеметів, 8 автомашин, 3 мінометні батареї. Також захоплено гармат протитанкових — 1, станкових кулеметів — 5, гвинтівок — 20, танкеток — 1 і інше військове майно. Командний пункт (далі — кп) дивізії — район казарм (5 містечко), що за 1 км на південний схід від відмітки 240,5.

Поділитися посиланням



Реклама



Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *


Теґи публікації



Вам також може бути цікаво



Читайте у цій рубриці