Архіви по рубриках → Блоги

Евелінка

Артурчик був п’ятирічним слухняним, спокійним, доброзичливим хлопчиком, але сьогодні він так розігрався з Евелінкою, маленькою чотирирічною принцескою (батько Евелінки був директором відомої будівельної корпорації і дуже заможною людиною, отож, дівчинка жила в умовах, в яких живуть справжні принцеси), що ніяк...  Читати далі →

Відьмачка

Стара Антося ледь човгала по подвір’ю в старих, порепаних від старості галошах на босу ногу, хоча надворі було спекотне літо. Вона розуміла, що це була її остання мандрівка у білий світ, і навряд чи вона ще зможе підняти своє старе...  Читати далі →

Їй наснилося, як вона помиратиме

Цей сон приснився дівчині напередоні її шістнадцятиліття. Той липневий день був страшенно спекотний. Десь після опівдня Марта раптом почала задихатися, а потім втратила свідомість. Добре, що поряд була бабуся, яка приїхала з села привітати онучку. Коли дівчина відкрила очі, то...  Читати далі →

Анжелка

Анжелка вибігла з перукарні, сіла в таксі, яке очікувало її біля виходу і, кинувши недбало водію: «До РАЦСу!» заходилася діставати з сумочки люстерко. Молодий водій скоса глянув на святково вбрану з гарною зачіскою дівчину і натиснув педаль газу...  Читати далі →

Боягуз

Михайлик спав у своєму ліжечку, яке вдень переставили ближче до вікна. Бабуня спробувала протестувати, але мама твердо стояла на своєму: дитина влітку спатиме біля вікна і сонечко щоранку його будитиме, а ввечері зірочки «добраніч» бажатимуть...  Читати далі →

Дві цукерки

За неділю від Великодня настає поминальний день. Мов птахи, злітаються, поспішають люди до рідного гніздечка, до батьківської оселі.... Їдуть родинами з дітьми та онуками, щоб ті не забували своє коріння — прадідів, дідів, батьків, що нині перебувають у іншому світі...  Читати далі →

Яшка

Яшка майже з головою загорнувся в стару теплу вовняну ковдру, але зігрітися не міг, хоча й був одягнений в теплу батькову куртку, а під низ натягнув бавовняну сорочку і два светри, один з яких об’ємний вовняний теж батьків. Якби був...  Читати далі →

Мідяк

Дістала доля з Ганниної кишені останній мідяк, що був прихований на старість, і, перекинувши його з однієї долоні в другу, ніби зважуючи: віддавати чи ні, — простягнула вередливій осені, щоб та ще трішки дозволила сонечку повисочіти над битим шляхом, обігріти,...  Читати далі →

Адміністратор готелю у гумових рукавичках

На перший погляд професія адміністратора – звучить гарно і престижно. В уяві постає поважна молода людина в білосніжній сорочці, що сидить у шкіряному кріслі та віддає накази персоналу. Так подумала і одна з моїх знайомих, коли натрапила на оголошення з...  Читати далі →

Лялька від свекрухи

Анюта кілька годин лежала із заплющеними очима і все ніяк не могла заснути. Вже вставала і ходила, випила таблетку снодійного, але сьогодні й вона не допомагала. Добре, що спальні кімнати дітей далі, а її межує з кухнею та ванною, отож,...  Читати далі →

Кінець стане початком

Клера з якоюсь фатальною готовністю вдивлялася у сутінки за вікном. Серце стискалось у передчутті чогось недоброго і, що найстрашніше, неминучого. Воно віщувало біду майже кожного дня ось уже впродовж тих двох років, як вона з чоловіком і донькою переїхала від...  Читати далі →

Красуня і чудовисько

Ще ніколи Роман не відчував себе так кепсько. Тіло лихоманило, руки і ноги ніби викручувало, ще й перед очима стояла якась мерехтлива пелена з чорних цяток. Спробував підвестися, щоб зробити собі чаю, і мало не впав. «Оце дожився! Треба все-таки...  Читати далі →

Підкидьок

Василь сидів навпроти ліжечка, в якому Оленька тільки-но заснула, — і не міг надивитись, намилуватись, натішитись. Серце затопила гаряча хвиля такого всепоглинаючого щастя, такої вдячності життю, яке до появи в ньому дівчинки, він вважав нікчемним, порожнім і безплідним. А тепер,...  Читати далі →

Хто з тобою поряд

1 Ліна поверталась додому в піднесеному настрої. Як гарно жити, виявляється, та ще коли так щастить, як сьогодні. Все вдалося якнайкраще. І на роботу влаштувалась, і дочку до дитсадочку зарахували, та ще й просто з цього ж дня. От зараз...  Читати далі →

Рятувальницький роман

Роман вискочив з квартири, як ошпарений. Це ж треба, щоб так не таланило. Знову проспав і запізниться на роботу. Чекатиме його чергова сувора нотація від начальства, а можливо, й штраф. Це вже залежатиме від того, з якої ноги встане шеф,...  Читати далі →

Дві Марійки

Ольга і Галина знаходились на лікуванні в одній палаті міської лікарні і дуже потоваришували . Обидві були ровесницями, мали сім’ї та дітей, та ще й виявилися колегами — працювали вчителями, щоправда, викладали в різних школах та неоднакові предмети. Третю пацієнтку...  Читати далі →

Останній листочок

— Може, відчинити вікно, донечко? Такий гарний теплий день сьогодні! — звернулася до доньки Людмила, вміло ховаючи тривогу і розпач, і намагаючись радісно усміхатися. Це був незмінний вигляд молодої жінки, коли вона перебувала біля ліжка своєї хворої доньки. Її Даринка — її єдина...  Читати далі →

Антикорупційна ідея в Україні переможе?

Нещодавно, переглядаючи новини, прочитала висновок якогось оптиміста-економіста: «Антикорупційна ідея в Україні переможе». Так закортіло в нього запитати: «Це ви нашу країну маєте на увазі? Не помилилися?». Пригадайте, скільки галасу після Майдану було про люстрацію. Провели її? Ні, ідею люстрації тихенько...  Читати далі →

Свідоцтво про розлучення

Оксана невідривно дивилася у вікно електропотяга, але нічого за ним не помічала: ні полів, що уже заколосилися, ні річечок, які блакитними смугами пронизували зелені луги, ні привокзальних площ, де починався справжній гармидер з прибуттям чергового потяга. Своїми думками та спогадами...  Читати далі →

Продаж землі, або У них свої інтереси…

Останнім часом почастішали розмови про продаж землі. Ми знаємо, що диму без вогню не буває... А півсотні депутатів Верховної Ради навіть направили до Конституційного суду подання щодо скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Комусь дуже хочеться (поки при владі!)...  Читати далі →
1 / 212