Як стягнути аліменти з батьків, що працюють за кордоном

До місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Хмельницької області дуже часто звертаються громадяни з питаннями про стягнення аліментів з батьків, які працюють за кордоном — офіційно чи неофіційно. Роз’яснення на цю актуальну тему підготувала Наталія Ваколюк, головний спеціаліст відділу правопросвітництва та взаємодії з суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги Кам’янець-Подільського місцевого центру з надання БВПД.

Насамперед треба знати: якщо той із батьків, який виїхав за кордон, не сплачує аліменти, це є підставою для звернення з позовом про стягнення аліментів до районного суду. Маючи рішення суду, слід подавати клопотання про аліменти до головного територіального управління юстиції. Установа має підготувати пакет документів і передати до Міністерства юстиції України. Зазначимо, що послуги держустанов безкоштовні. Відтак уже Мін’юст подасть позов у суд країни, де тепер живе неплатник.

Процедура визнання та виконання рішень українських судів у разі їх наявності на територіях інших держав передбачена Конвенцією про стягнення аліментів за кордоном, яка набула чинності в Україні з 9 жовтня 2006 року. Перелік країн, у відносинах з якими діє спрощена процедура стягнення аліментів на дитину, можна знайти у Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном. Ця Інструкція також визначає вимоги дозвернення з клопотанням про визнання і виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої держави, вимоги щодо заяви про стягнення аліментів з відповідача (боржника), який проживає за кордоном тощо.

У разі відсутності рішення українського суду достатньо лише подати пакет документів до Міністерства юстиції України, яке є уповноваженим державним органом щодо перенаправлення пакетів документів до відповідного органу іноземної держави для вирішення питання про стягнення аліментів з громадянина такої держави.

Якщо один з батьків виїжджає за кордон на постійне проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти стягуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України: аліментні зобов’язання оформляються договором між цією особою та тим із батьків, з яким залишається дитина (діти), або її опікуном, піклувальником (далі — одержувач аліментів), або договором про припинення права на аліменти для дитини (дітей) у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Якщо аліментні зобов’язання не були виконані особою, що виїжджає, аліменти стягуються за рішенням суду.

Домогтися виплат не вдасться, якщо колишній чоловік чи дружина перебуває за кордоном нелегально, його/її віза закінчилася або адреса невідома. Тоді радимо звертатися до територіального підрозділу соціального захисту за місцем проживання по допомогу дитині, позбавленій батьківського піклування. Батька чи матір, що не платить аліменти, оголосять у розшук, а після повернення в Україну стягнуть з нього/неї аліменти за весь термін, нарахувавши пеню та інфляційні втрати за період прострочення боргу. Це передбачено статтею 196 Сімейного кодексу України та статтею 625 Цивільного кодексу.

Окрім згаданої Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, вдосконаленню механізму стягнення аліментів з осіб, які проживають за кордоном, стала також ратифікація Україною у 2008 році Конвенції про визнання i виконання рішень щодо зобов’язань про утримання та у 2013 році — Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інші форми сімейного утримання. На підставі наведених нормативних актів, незалежно від громадянства чи постійного місця проживання, особа може звернутися з проханням про визнання чи виконання рішення про стягнення аліментів. Проте зауважимо: попри спрощення процедури збирання i подання документів для стягнення аліментів з батьків, які мешкають за кордоном, необхідно мати на увазі, що кожний конкретний випадок є індивідуальним та особливим і потребує професійного юридичного підходу до нього. Тому радимо звертатися до фахівців у центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги або підпорядковані їм бюро.

Поділитися посиланням: