На Хмельниччині проти нелегальної праці

Про вжитті та заплановані заходи щодо подолання незадекларованої праці на підприємствах Хмельниччини розповів начальник Управління Держпраці у Хмельницькій області Олексій Глушаков.

Олексію Олександровичу, як на Хмельниччині «борються» з таким ганебним явищем як використання праці працівників без оформлення трудових відносин?

— Перш за все, головним пріоритетом Управління Держпраці у Хмельницькій області, інспекторів праці є профілактична робота та консультування роботодавців та працівників про основні ризики не задекларованої праці. Однак, як показує практика ефективним механізмом подолання заробітної плати у «конверті» є наслідки її використання, а саме штрафні санкції, які накладаються на недобросовісного роботодавця у разі виявлення неоформлених працівників.Зокрема, за порушення вимог щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками та своєчасності виплати заробітної плати та відрахувань із неї, у серпні поточного 2017 року накладено майже 300 тисяч штрафу на фізичну особу-підприємця.Штраф на ФОП накладено в рамках співпраці Державної служби України з питань праці з органами ДФС України та органами ПФУ.Згідно з документальною позаплановою виїзною перевіркою ГУ ДФС у Хмельницькій області з питань укладення з найманими працівниками трудових договорів встановлено, що за період з першого травня по 30 червня 2017 року ФОП використовував працю трьох працівників — двох продавців та одного бармена без належного оформлення трудових договорів, що підтверджується актами фактичних перевірок та наданими поясненнями працівників, які виконували роботу без офіційного працевлаштування. Як результат — підприємцю доведеться сплатити штраф на загальну суму 291 тисяча 200 гривень, включаючи інші порушення трудового законодавства, адже відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України (КЗпПУ) за кожного неоформленого працівника передбачений штраф у 30-кратному розмірі мінімальної заробітної плати.У вересні 2017 року, знову ж таки, на підставі матеріалів документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області, винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 96 тис. грн. на підприємця за допуск до роботи працівника без оформлення трудового договору та за не повідомлення фіскальну службу про прийняття працівника на роботу.Перевіркою встановлено, що весь липень місяць цього року ФОП в порушення ч. 3 ст. 24 КЗпПУ використовував працю продавця без оформлення трудового договору, що підтверджується актом перевірки та поясненням працівника.

Ви у двох наведених випадках згадали про винесення постанови за результатами перевірки фіскальної служби. Який на сьогодні механізм накладання на суб’єктів господарювання штрафів за порушення законодавства про працю?

— На даний час механізм накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.Так, відповідно до пункту 2 Порядку вищевказані штрафи можуть бути накладені на підставі акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Чи підтверджується судом правомірність дій Управління Держпраці щодо накладання штрафних санкцій?

— Так підтверджується. До прикладу, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду визнано правомірність дій Управління Держпраці у Хмельницькій області та залишено без змін постанову про накладання штрафу у розмірі 336 тисяч гривень на фізичну особу-підприємця. Відповідно ФОП відмовлено у задоволені позову щодо порушення його прав та протиправних дій посадовими особами Управління. Рішення набуло законної сили з моменту проголошення — 5 липня 2017 року та підлягає негайному виконанню.Зокрема, інспектори праці Управління Держпраці у Хмельницькій області провели позапланову перевірку у підприємця стосовно додержання трудового законодавства відповідно до листа Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому. Під час перевірки, за матеріалами податкової інспекції та за письмовими поясненнями працівників та інших документів наданих ФОП, підтверджений факт використання підприємцем праці найманих працівників, в період з 1 серпня 2013 року по 18 вересня 2016 року, без оформлення належним чином трудових відносин.Трудові договори з працівниками швейного цеху підприємець оформив лише на початку жовтня 2016 року, що підтверджується трудовими договорами та повідомленням про прийняття працівників на роботу, направлених до ДПІ у м. Хмельницькому. Однак, із пояснень працюючих та за письмовими поясненнями працівників та інших документів наданих ФОП, доведений факт трудових відносин, які були неналежно оформлені впродовж тривалого часу.Також Хмельницьким окружним адміністративним судом залишено без змін постанову Управління Держпраці про накладення штрафу у розмірі 88 тисяч 450 гривень (на момент винесення постанови) на фізичну особу-підприємця. Відповідно ФОП було відмовлено у задоволенні позову щодо порушення його прав та протиправних дій посадових осіб Управління. Суд дійшов висновку, що Управління діяло в межах законодавства при винесенні оскаржуваних постанов, а позивач не довів позовні вимоги, що підтверджено доказами, які перевірено судом.Під час перевірки інспектори встановили, що ФОП не дотримано вимог чинного трудового законодавства, а саме допущено до виконання робіт двох працівників, з якими не укладено трудового договору, не повідомлено територіальний орган фіскальної служби про прийняття їх на роботу, чим порушено вимоги частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України. Підприємцем не було надано табелів обліку робочого часу, а також відомостей про нарахування заробітної плати та виплати її працівникам. Свої дії підприємець пояснив тим, що продавці в його магазині проходять стажування без заробітної плати з випробувальним терміном.Хотів би наголосити, що з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, при укладанні договору сторонами обумовлюється випробування. Відповідно до ст. 26 КЗпПУ умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття цього працівника на роботу. У період випробування на таких працівників поширюються всі вимоги законодавства про працю.Також, відповідно до ст. 29 Закону України «Про зайнятість населення» право проходити стажування за професією (спеціальністю) на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, на умовах, визначених договором про стажування у вільний від навчання час мають студенти вищих та учні професійно-технічних навчальних закладів, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст» та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, за якою здобувається освіта. Запис про проходження стажування роботодавець вносить до трудової книжки.Окрім того, громадяни, які мають офіційний статус безробітного, можуть проходити стажування — професійне навчання працівників на виробництві, на тому чи іншому підприємстві, після закінчення якого, підприємство зобов’язується працевлаштувати такого працівника. У всіх інших випадках — роботодавець зобов’язаний оформити працівника на роботу у встановленому порядку — з першого дня виконання ним трудової функції.

Олексію Олександровичу, на що в першу чергу ви б хотіли звернути увагу наших читачів?

— Уже в наступному 2018 році, в рамках пенсійної реформи планують посилити вимоги для отримання пенсії за віком. Зокрема, для отримання пенсії у 60 років потрібно мати як мінімум 25 років стажу. Тому, працівники повинні вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин відповідно до вимог чинного трудового законодавства.У разі відмови роботодавця кожен громадянин має право звернутися до компетентних державних органів за захистом своїх трудових прав. Більше того, при виявленні порушення трудових прав, працівник може своєчасно звернутися з позовом до суду щодо дій роботодавця, який позбавив його соціальних гарантій.Відповідно до ст. 232 КЗпПУ безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються спори працівників про оформлення трудових відносин у разі виконання ними роботи без укладення трудового договору та встановлення періоду такої роботи.У разі встановлення органом, що розглядає трудовий спір, трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи, приймається рішення про нарахування та виплату такому працівникові зарплати у розмірі не нижче середньої зарплати за відповідним видом економічної діяльності у регіоні у відповідному періоді без урахування фактично виплаченої зарплати, та про нарахування і сплату відповідно до законодавства ПДФО та ЄСВ за встановлений період роботи.При підтвердженні фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ і податків — на роботодавця накладаються фінансові санкції відповідно до ст. 265 КЗпПУ у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.І ще хотів би наголосити, що на сьогоднішній день є досить багато непоодиноких випадків, коли працівники підприємств, установ, організацій працюють без оформлення трудових відносин та отримують заробітну плату у «конверті». Прагнення заощадити на сплаті податків призводить до того, що найманий працівник втрачає мінімальні державні гарантії і є соціально незахищеним.Адже, у разі конфлікту з роботодавцем є ризик не отримати зарплату або отримати значно менше без будь-яких пояснень. Не оформлений працівник втрачає будь-які соціальні гарантії — у разі неофіційного працевлаштування роботодавець не оплатить лікарняний, не виплатить відповідно до законодавства так звані «відпускні виплати». Працівник не матиме гарантій, пов’язаних з навчанням, вагітністю, народженням дитини. У разі нещасного випадку роботодавець уникне відповідальності, а працівник соціальних виплат.У свою чергу роботодавець має пам’ятати, що використання незадекларованої праці є грубим порушенням трудового законодавства, за яке доведеться нести відповідальність. Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору потягне за собою штраф у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Не менше доведеться сплатити за виплату зарплати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, а також оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві. За підміну трудових відносин цивільно-правовою угодою, коли працівник виконує певні трудові функції за посадою на постійному робочому місці, зобов’язаний дотримуватись внутрішнього розпорядку, режиму робочого часу, графіка роботи, встановленого роботодавцем та отримує винагороду періодично на постійній основі. За провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання доведеться сплатити 1000–2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а це 17–34 тис. грн.

Поділитися посиланням: