У Будинку культури Клубівки виступав Олександр Малінін
Культпрацівники Клубівського будинку культури, що в Ізяславському районі, кажуть, видатний співак приїздив у їхнє село у роки, коли Георгій Кірпа вже добряче вклав у розвиток інфраструктури. Перший капітально відремонтований об’єкт став сільський Будинок культури.
Якщо будь яке помешкання починається з меблів у прихожій то, звичайно, заклад культури починається із вестибюлю. Він у сільському клубі облаштований, наче у столичному театрі.
Подбали під час реконструкції також і про вигоди. Вони — не на вулиці, а у приміщенні, щоб і сельчанам комфортно, і перед зірками естради — не соромно.
Роботи завершилися у 2003-му, а новий 2004-й рік діти села зустрічали у новому відремонтованому Будинку культури. Меблями, небаченої селянами розкоші, яких не придбаєш у магазині, дуже вдало обставили приміщення сільського закладу. Велика актова зала на кілька сотень місць, сцена зі спеціальним покриттям для хореографії, окрема гримерка — все для прийому артистів.
— Раніше до нас навідувалися артисти України, особливо заслужені. Коли відкрили Будинок культури, то Георгій Кірпа й самого Олександра Малініна привозив. Виступав одного разу й Василь Зінкевич. Він же наш земляк, з сусіднього села, міг би й частіше з концертами до нас приїжджати, — розповів Олександр Янчук, художній керівник Клубівського Будинку культури.
Зі слів пана Олександра, Василь Зінкевич навчався саме у Клубівській школі, хоча й жив у сусідніх Васьківцях.
— Останній, хто співав на нашій сцені, — заслужений артист України Роман Рудий. Я навіть дві пісні написав для нього «Життєва дорога» та «Руки мами». Добре було б, аби він їх записав, — додав художній керівник.
Наразі серед визначних колективів закладу культури — народний хор імені Георгія Кірпи. Серед Його учасників переважно жителі Клубівки. Головна солістка — пані Ліна — працює в місцевому магазині. Керівник хору Антоніна Лукаревська приїздить з Ізяслава на репетиції колективу.
— Цей хор є нашою перлиною, адже бере участь у різник фестивалях. І місця призові займає, — зазначив Олександр Янчук.
Окрім того, в Будинку культури проводять заходи й для молоді. Найбільше користується попитом відеодискотека. На другому поверсі діє більярдна.
— Тридцять шість тисяч гривень коштував цей англійський більярд свого часу. Його спеціально замовили для нашого клубу. Погляньте, якої чудової якості, стільки років минуло, а й досі, як новий, — зауважив працівник культури.
А розцінки на більярд доволі низькі — година гри коштує всього-на-всього 20 грн.
Всю розкіш, якій посприяв меценат села Георгій Кірпа, насамперед, спрямовано на майбутнє села — молодь. Було б оманою писати про всі ці речі, не поцікавившись саме у школярів про те, чи мають намір вони розвивати своє рідне село? Нам пощастило їх зустріти саме у Будинку культури, вони репетирували виступ до випускного вечора.
— Звісно, хочеться сюди повернутися після інституту. Але що тут робити? Хіба що підприємництвом якимось зайнятися, — щиро розповів одинадцятикласник.
Але культурні заходи в селі проводяться. Навіть у офіційний вихідний (День Конституції України, коли перебували у відрядженні в селі, — Авт.) йшла підготовка до святкування Івана Купала. Художній керівник разом із вокалістами репетирували концертні номери. Це одне з небагатьох народних святкувань, коли селяни збираються на березі річки Горинь і згадують про кращі часи. Інші загальні свята — престольний празник Косми та Дем’яна (у листопаді) та день смерті головного мецената села Георгія Кірпи (у грудні).
Цеж додуматись до такого , що день смерті – свято: “Інші загальні свята — престольний празник Косми та Дем’яна (у листопаді) та день смерті головного мецената села Георгія Кірпи (у грудні)”.
Теж звернула на це увагу