У село Шепетівського району спочатку надійшла похоронка, а потім повернувся «загиблий»
У селі Сенігові Шепетівського району старожили розповідають історію про загибель свого земляка Івана Іванчука під час Другої світової війни, який повернувся живий-здоровий після Перемоги.
Чоловіка призвали на початку 1944 року.
— Наша мама отримала похоронку про загибель тата в 44-му, — пригадав син Володимир Іванович. — Вже ніби звиклася до думки, що батька нема, як надійшов від нього лист.
У бою у селі Голохвасти Волочиського району, коли в оточення попала військова частина, в якій служив наш земляк, загинуло багато бійців. Серед них за документами рахувався і Іван Іванчук.
— Батька тоді лише поранили, — розповів інший син ветерана — Микола Іванович. — Його непритомного госпіталізували.
У 60-х роках червоні слідопити — школярі з села Голохвасти надіслали дружині Івана Іванчука — Ользі листа із проханням надати фото загиблого чоловіка і приїхати на відкриття обеліску, на якому викарбуване ім’я її чоловіка.
— Батько відповів школярам сам, що залишився живий, — додав Володимир Іванович. — Тоді його запросили на урочистості. Він із мамою таки поїхали на відкриття пам’ятника.
— На мітингу якась бабуся до нього підійшла і почала його обнімати і цілувати: «Синочок, це, мабуть, ти лежав у канаві, ми тебе витягнули звідти», — доповнив Микола Іванович. — На мітингу тато розповів про бої за звільнення села і в урочистій обстановці зафарбував на обеліску власне ім’я.
Іван Іванчук ще виховав після війни трьох синів, працював у колгоспі. Помер у 1980 році.
— Нам про тата завжди нагадує дуб навпроти батьківського обійстя, який він посадив ще перед війною, — підсумували сини.
Залишити відповідь